Експерт “Слідство ведуть екстрасенси” Яна Пасинкова ексклюзивно розповіла журналістам про першого вересня своєї дочки Соні. Навіщо тарологу на святковій лінійці знадобилися серцеві краплі? І чому свої шкільні роки, ясновидець, згадує неохоче? Про це та багато іншого читайте в інтерв’ю!
Яна, ваша дочка Соня пішла до першого класу. Які емоції переживаєте?
Емоції цього дня зашкалювали. Мене одночасно переповнювала і гордість за доньку, і тривогу. Гордість – тому що Соня в мене найтямущіша, найкрасивіша, наймудріша, найдобріша, і тепер вона стала школяркою. Час пролетів так швидко та непомітно… А тривога – бо не знаю, як вона сприйме нове оточення, вчителів, однокласників.
Як збиралися на лінійку із дочкою?
Ой… (посміхається) Ми судомно збиралися на лінійку. Я навіть про всяк випадок прихопила із собою серцеві пігулки і згадала пару молитов про здоров’я.
Які враження у дочки від перших тижнів у школі?
Перший тиждень пройшов так само сумбурно, як і першого вересня. То нам день подобається, то нам нудно, а то й зовсім – «хочу на море»… Ми поки що лише звикаємо до нового життєвого етапу. Але я впевнена, що все вийде!
А які спогади лишилися у вас зі шкільних років?
Свої шкільні роки згадую неохоче. Пам’ятаю, в ті часи в мене було все гірше, ніж у моїх однолітків: одяг, зошити, іграшки… Ми жили скромно, і статус сироти теж не додавав іміджу. Однак можу сказати, що мої шкільні роки ніколи не повторяться у моєї дитини! Ми з Сонею вирішили, що діткам робитимемо подарунки: зошити, олівці, підручники – все, що потрібно для школи. Адже деякі батьки не мають можливості купити.
Яна, у випусках програми ви захищаєте людей і допомагаєте їм. А ви в школі були жертвою знущань чи принижень?
Так склалася доля, що довелося дорослішати швидко – 5 років. З одного боку, було дуже боляче, але з іншого – це сформувало характер. Я завжди вміла постояти за себе та інших!
Перше кохання було в школі?
Перше кохання пізнало набагато пізніше, після школи. До речі, однолітки мене рідко вражали.
Коли навчалися у школі, ким мріяли стати?
У школі, коли я приходила не готовою до уроку, завжди говорила вчителям: Дайте шанс виправитися! Стану президентом – я вас не забуду». Тепер моя дочка говорить про те, що стане президентом (сміється).
Що каже Соня, коли її питають «Ким працює мама?»
Із цим питанням зазвичай проблем немає. Соня замість «здравствуйте» і у дворі, і в школі всім з гордістю каже, що її мама – екстрасенс, і що в неї вже є три колоди карт! Ось така в мене дочка – моя гордість.
А Cоня дивиться випуски «Слідство ведуть екстрасенси» за вашою участю? Адже вони бувають далеко не дитячі!
Чесно кажучи, випуски моїх розслідувань вона не любить дивитися, як, втім, і я. Причина – Соня нудьгує, коли мене нема вдома. До того ж, не дитяча у нас програма.